Бровченко Маріанна Станіславівна

Рік та місце  народження – 03 липня 1973 р, місто Київ.

В 1998 році закінчила Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця. В 1999 році закінчила інтернатуру за спеціальністю «неврологія». З  2015 року має вищу кваліфікаційну категорію за фахом «неврологія». В 2020 році пройшла первинну спеціалізацію за фахом «Фізична та реабілітаційна медицина». Вчений ступінь – кандидат медичних наук, Ph.D. Автор 24 наукових праць, 2 авторських свідоцтв.

З 1998-2000 рік – лікар-інтерн, лікар-невропатолог неврологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 18. У 2001 році очолила Міський центр нейрореабілітації на стадії виконання проектних робіт, завідувачем якого, працює по даний час. Саме в міському центрі нейрореабілітації, вперше в Україні, був організований реабілітаційний процес за принципами мультидисциплінарного підходу.

В 2007 році захистила дисертаційну роботу на тему: «Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації».

Післядипломна освіта: Під час стажування в Ліверпульському медичному університеті, під керівництвом професора МакАртура, отримала навички лікування післяінсультної спастичності, постійно бере участь в міжнародних конференціях та семінарах (Іспанія, Австрія). Представляла Україну з доповіддю на 9-му міжнародному конгресі з нейрореабілітації в 2014році. В 2017 році пройшла цикл семінарів  та склала іспит для тренерів по нейрореабілітації  під егідою Європейського борду лікарів PRM. З 2016 року член європейського товариства лікарів PRM. Національний спікер з МКФ.

Має вищу кваліфікаційну категорію за фахом «неврологія». В 2020 році пройшла первинну спеціалізацію за фахом «Фізична та реабілітаційна медицина».

В листопаді 2017 року заснувала та очолює Громадське об`єднання “Асоціацію нейрореабілітації». На даний час Асоціація нараховує біля 150 членів – фахівців різних спеціальностей, що працюють в галузі нейрореабілітації. Основною метою діяльності Організації є об’єднання фахівців для: забезпечення їм сприятливих соціальних, економічних та професійних умов; підготовки професійних кадрів; постійного підвищення кваліфікації працівників; інтеграції системи медичного обслуговування України до сучасних світових стандартів.